Буковинські церкви
Буковинський тип церкви був створений на основі світогляду, естетики та побутово-соціальних ідеалів на Буковині. Головною рисою буковинської школи народного храмового будівництва є те, що загальний силует церкви уподібнюється до селянської хати, через це ці церкви називають ще «хатнього типу». В плані вони тридільні, із зовнішнім, загальним для всіх зрубів перекриттям, яке чотирисхиле, високе, крите гонтом. Відсутнє окреме піддашшя, його заміняє виносний дах, який опирається на сохи простого хатнього типу; внутрішнє перекриття окреме для кожного зрубу і не відповідає екстер’єру; вхід переважно з півдня.
Закарпатські церкви
Закарпатський тип дерев’яного будівництва сформувався на загальноукраїнській основі під впливом готики, ренесансу, бароко у поєднанні з місцевими стилістичними та природними чинниками. Впливи здебільшого позначились на появі вежі-дзвіниці над західним зрубом, у стильовому рішенні веж, галерей-аркад, у накритті триверхих тридільних церков спадистими верхами, у перекритті нави півциліндричними склепіннями.
Карпатські церкви
У пам’ятках українського дерев’яного будівництва, незалежно від регіону, органічно пов’язано конструкцію, функцію та мистецтво. Конструктивний спосіб та матеріал стають спільними для житлової і церковної архітектури Карпат. Лінію тридільної дерев’яної церкви можна співставити із тридільною хатою. Розподіл приміщень відповідає потребам житла, для церкви – потребам літургії: нава – світлиця, бабинець чи притвор – сіни, вівтар – комора, царські врата – двері і спільний дах, що об’єднує в ціле всі ці простори.
