Карпатська хата
Характерний тип карпатської хати – трикамерна будівля з входом із довшої сторони. Ці три камери лежать по одній осі, двері знадвору ведуть у центральну камеру, яка зветься сіни і не має вікон та стелі. З сіней одні бічні двері ведуть у світлицю, яка зазвичай має три вікна й піч і виконує функцію житлового приміщення. Другі бічні двері ведуть із сіней до комори з невеличким отвором у стіні для вентилювання та часткового освітлення.
Лемківська хата
Найдавніший тип лемківської хати – хижа – ґаздівство однобудинкове, збудоване з тесаного брусу з чотириспадним солом’яним дахом. Під одним солом’яним, а пізніше – й гонтовим дахом знаходяться хижа, комора, боїско і стайня. До хижі і комори входять з боїска, яке виконує функцію сіней. Високий дах хати дозволяє зберігати велику кількість сіна для худоби на зиму. Дальшим творчим розвитком традиційної хати є її розбудова. У цій новішій хаті давнішню комору замінено на другу хижу, або так звану хижку, а комору зроблено при стайні. Основною рисою зміни є те, що в хаті з’являються сіни, які опинились у кінці будівлі.
Гуцульська хата
Класичний тип гуцульського житлового дому – хата на дві половини. Це тридільна будівля з просторими сінями в центрі і двома симетрично розташованими житловими приміщеннями, вікна яких виходять на фасад. Часто сіни були з’єднані з господарськими прибудовами – притулами, які мали вихід на заднє подвір’я. Конструкція житла чітка, добре продумана, раціональна. Над міжвіконними простінками у зруб врізаний сволок – масивна балка, що є несучим елементом перекриття житлових кімнат. Переважно сіни були без стелі (курна хата, без комина). У них містились сходи на піддашшя (горище, під). Сегменти поперечних стін підтримують достатньо великий напуск даху, утворюючи навколо хати кружґанок. Конструкція даху стрімка (до 60°), покрита коленим ґонтом (дранкою). Зруб хати розташований на чотирьох стовпцях (п’ятах) із коленого і тесаного природного каменю.
Ґражда
Архетип житла старокняжої доби відображає майже зниклий тип будови на Гуцульщині – ґражда (оседок, хата з ґраждою) – найбільш архаїчний тип житла, поширений та збережений у горах, у віддалених та малозаселених місцевостях.
