Районування Українських Карпат

У межах Українських Карпат виокремлюють низку фізико-географічних зон. У складі зовнішньої смуги Українських Карпат виділяють Бескиди, Ґорґани та Покутсько-Буковинські Карпати. Середньовисокі хребти Ґорґан мають гострі гребені, круті схили з кам’яними осипами, які розділені глибокими долинами. Бескидам та Покутсько-Буковинським Карпатам притаманні м’які контури їх поверхні та куполоподібні вершини. Від Передкарпаття Зовнішні Карпати відокремлені уступом з відносними висотами 200 – 400 м.

Районування

Українські Карпати поділяють на кілька великих фізико-географічних регіонів: зовнішні, центральні, полонинські, вулканічні Карпати та мармароський кристалічний щит.

У Центральній смузі Українських Карпат простягнулися Водороздільні-Верховинські Карпати. Висоти не перевищують 800 - 1200 м. Понижені місця хребта є зручними перевалами (Ужокський - 889 м, Верецький - 839 м, Воловецький 1014 м). На сході Водороздільно-Верховинських Карпат розташовані Ясинське та Ворохтянське міжгірські зниження, а також Верховинсько-Путильське низькогір’я. Ширина Водороздільно-Верховинських Карпат змінюється від 30 км на північному заході до 10 км на південному сході. Тут проходить головний водорозділ карпатських річок.

Далі до південного заходу підіймається осьова, найбільш висока частина Українських Карпат – Полонинсько-Чорногірські Карпати. Вони витягнуті в загально карпатському напрямку на 210 км з середньою шириною 20 - 25 км. Ця частина Карпат включає Полонинський хребет, гірські масиви Свидівець, Чорногора, Гринява та Буковинська Полонина. Орографічною віссю є Полонинський хребет, який поперековими долинами річок поділений на окремі масиви (Полонина Руна, Полонина Боржава, Полонина Красна). Найвища частина Українських Карпат – Чорногора – розташована між Чорною та Білою Тисою, верхів’ям Прута і Чорним Черемошем. Тут знаходиться найбільш висока її вершина - гора Говерла (2061 м). Верхня частина Чорногірського масиву є великим плоскогір’ям полонин, над яким піднімаються конусоподібні вершини: Петрос - 2022 м, Ребра - 2001 м.

Далі до південного сходу, між Чорним та Білим Черемошем, розташовані Гринявські гори з хребтом Пневе. Поміж річками Білим Черемошем, Путилою і Сучавою простягається Буковинська Полонина.

На півдні Українських Карпат розташований Рахівський масив і Чивчинські гори. Ця частина гір характеризується крутими схилами, гострими гребенями гір і значною глибиною розтину.

Вздовж південно-західного схилу Полонинського хребта виділяється вузька зона Березно-Липшанської поздовжньої міжгірської долини. Абсолютні висоти знижуються тут до 400 м. На південному сході від річки Ріки низькогір’я переходить у Верхнетисенську (Хустську, або Солотвинську) горбисту рівнину з висотами 500 – 600 м.

До південного заходу від низькогір’я паралельно йому підіймається Вулканічний (Вигорлат-Гутинський) хребет. Він витягнутий від річки Уж до річки Ріка. Долини річок Уж, Латориця, Боржава, Тиса прорізують Вулканічний хребет і поділяють його на окремі масиви. Між річками Боржава і Ріка Вулканічний хребет різко змінює свій північно-західний напрям на меридіональний (хр. Тупий, або Великий Шолляс) та біля м. Хуст переходить на лівий берег Тиси. Це вже Гутинські гори, розташовані на території Румунії. Вулканічні Карпати мають гострі форми, скелясті схили, іноді сплощені вершини.