Ужанський Національний Природний Парк

Ужанський національний природний парк створено у вересні 1999 року на основі природозаповідних об'єктів, які існували у верхів'ях річки Уж вже на початку ХХ-го століття. Зокрема, ще за часів Австро-Угорщини в 1908 році з метою охорони пралісів тут були створені резервати «Стужиця» та «Тихий», котрі отримали свої назви від найближчих населених пунктів сіл Стужиця та Тихий.

Національний парк розташований на північному заходу Закарпатській області і є складовою частиною першого у світі тристороннього українсько-польсько-словацького міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати», який включено до Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Ужанський НПП складається з п'яти природоохоронних науково-дослідних відділень і на сьогоднішній день займає площу 39159 га, в тому числі 14,9 тис. га вилученої території.

На території парку зростає 863 видів вищих судинних рослин, 312 лишайників, 143 мохоподібних, 55 вищих грибів, 164 водоростей. На сьогодні тут зареєстровано 80 видів судинних рослин, що занесені в Червону книгу Закарпаття, 43 види включені до Червоної книги України, 2 види — до Міжнародного Червоного списку. Описано 231 вид тварин, з яких 30 занесено до Червоної книги України та 12 видів — до Міжнародного Червоного списку.

Понад 3 тис. га буково—ялицево—яворових пралісів парку, в липні 2007 року включення до Списку всесвітньої природної спадщини.

На території парку знаходиться цілий ряд пам'яток неживої природи. Біля села Княгиня є карстові печери, а також знаходиться місце падіння найбільшого в Європі Княгинянського метеориту, уламки якого зберігаються в музеях Відня, Москви та інших міст світу. 9 червня 1866 року, подолавши в атмосфері відстань 200 км, на висоті 40 км від Землі вибухнув, і кам'яним дощем впав на Землю. Найбільший уламок вагою 279 кг був знайдений в урочищі «Чорні млаки», куди прокладений однойменний екологічний маршрут.