Ссавці Українських Карпат
В межах Українських Карпат, науковцями зареєстровано 74 види ссавців, що становить 75% теріофауни України. Фауна ссавців Карпатського регіону відзначається надзвичайно високим ступенем збереженності. В Україні та суміжних прикарпатських країнах збереглися життєздатні природні популяції більшості видів так званої "мисливської фауни" (вовк, ведмідь, рись, дикий кіт, олень тощо). В Карпатах і лише тут в масштабах Східної Європи існують такі гірські та субальпійські види, як землерийка альпійська, полівки снігова, гірська і татринська. Саме тут досягають південних меж свого поширення такі рідкісні у нас північні види, як мишівка лісова, нориця темна, пергач північний, нічниця північна тощо. Понад 75% видів ссавців мають азональне поширення, трапляються від поліських рівнин до карпатських субальпійських луків-полонин.
Теріофауна Карпат зазнала і певних втрат. Зокрема, в Карпатах в межах території України зникли такі гірські види ссавців, як скельниця (козиця) та байбак альпійський. У передгір'ях Українських Карпат і на прилеглих рівнинах практично знищені та зникли популяції таких видів, як довгокрил "звичайний", нiчниця ставкова, білозубка білочерева, слiпаки буковинський і подiльський, хом'як звичайний, нориця сибірська.
Попри все своє різноманіття, ссавці Українських Карпат, у своїй більшості, знаходяться на ґрані зникнення і внесені до національних та міжнародних природоохоронних переліків. Зокрема, охороні підлягають: кажани — 23 види, хижі — 11 видів, гризуни немишовидні — 9 видів, мишовидні гризуни — 8 видів, комахоїдні — 8 видів, копитні — 6 видів.
Саме завдяки малій порушеності природних комплексів тут не змогли закріпити свої позиції такі адвентивні і широко поширені по всій Європі види, як ондатра, єнот ("єнотовидний собака"), шакал, норка американська тощо.
Рукокрилі
Найрізноманітнішою групою ссавців у Карпатах є кажани, яких налічується 23 види. Вони належать до двох родин - звичайні або гладконосі кажани і підковоносі. Більшість видів є рідкісними. За останні десять років спостерігається приріст чисельності деяких видів, які раніше знаходились на ґрані вимирання. Кажани заселяють бупла старих дерев, тріщини у каменях і скелях, карстові печери, закинуті копальні, людські помешкання тощо. Наприклад, у печерах біля с. Мала Уголька на Закарпатті, зимує близько 2000 особин кажанів, які належать до 15 видів. Дев’ять з них - це рідкісні і зникаючі види.
Комахоїдні
Найбільш типовим представником комахоїдних у Карпатах є звичайна бурозубка (Sorex araneus), значно рідше трапляються альпійська (Sorex alpinus) та мала (S. minutus) бурозубки.
Гризуни
З високогір’ям (карпатською субальпікою) екологічно зв’язана лише снігова й татринська полівки, яка трапляється у межах 1400–2000 м над рівнем моря. Гірськими формами е мала водяна полівка і альпійська бурозубка.
Татринська полівка (Microtus tatricus) вперше була описана для науки у 1952 році з Високих Татр (Словаччина), де вважалася місцевим ендеміком. Але у 1989 році її виявлено також і на території Українських Карпат (Чорногора). Татринська полівка живе у верхньому лісовому поясі на висоті 750-1400 метрів над рівнем моря. Її типовий життєвий простір - ділянки з щільним трав’яним покривом уздовж струмків, а також невеликі лісові галявини. Тварини живуть невеликими колоніями в системах підземних нір. Виходи замасковано камінцями. Татринська полівка харчується вегетативними частинами рослинами, насіння, плодами і грибами.
З рівнинами тісно пов’язана південна мишівка, бобер, сірий хом’ячок, хом’як, полівка-економка, рябий та європейський ховрахи, ондатра, водяна полівка, сліпаки. З-поміж мишовидних гризунів — хатня, польова, жовтогорла миші, полівка звичайна
Ратичні
У Карпатах розповсюджені представники ратичних: олень шляхетний (Cervus elaphus), козуля (Capreolus capreolus) і свиня дика (Sus scrofa).
Хижі
Серед хижаків характерними є вовк (Canis lupus), лисиця звичайна (Vulpes vulpes), куниця (Mаrtes martes) і ласка (Mustela nivalis). Постійними, але рідкісними мешканцями гірських лісів є кіт лісовий (Felis silvestris), рись (Lynx lynx) і ведмідь (Ursus arctos).
